Підвіска ГАЗель
Як же працює підвіска «Газелі» і які її конструктивні особливості?
Насамперед зазначимо, що «невбиваність» ресорної підвіски — це міф. Навіть у книгах з ремонту «Газелі» йдеться про можливість декількох зламання. Один із дефектів досить серйозний: передній і задній мости перестають бути паралельними один одному. У одного з мостів, а іноді й в обох, слабшає кріплення моста до ресора. Міст праворуч або ліворуч трохи «вводить» назад, і колісна база одного борту стає трохи довшим, ніж у іншого. Машина втрачає курсову стійкість, гіршає керованість, зношуються шини. Про безпеку руху вже не говоримо. Але багато водіїв не помічають проблеми та далі їздити, нікуди не заглядаючи, особливо якщо зміщення невелике: машина ж залишається «на ходу» і слухає керма. Іноді, побачивши несолодке, водії та механіки намагаються шукати причину погіршення керованості в роботі механізмів кермового керування, даремно намагаються відрегулювати кути встановлення коліс. А насправді потрібно точно виміряти відстань між переднім і заднім колесами правого та лівого бортів.
Які ж причини перекосу мостів? Найчастіше слабшає гайки драбини кріплення моста до ресорів. Між іншим, інструкція з експлуатації рекомендує періодично перевіряти їх затягування. Не виключено, що в потержаної машини, біографія якої невідома, під час ремонту міст знімати, а коли ставили назад гайки-працюнок не продали як слід. Може, перекос — результат ДТП. Одне тішить: повернення на місце перекошеного моста — операція не дуже складна та не потребує придбання дорогих запчастин.
Але ймовірніша причина перекосу моста — зламання центрувального болта ресори. Якщо міст «увело», ремонтники рекомендують обов'язково перевірити, чи цілий болт. Новий стоїть копійки, але ремонт, ймовірно, виявиться непростим. через ламання болта зміщується кореподібний лист ресори, а щоб повернути його на місце, потрібно «перебирання» ресори.
Такі зламання характерні для автомобілів із рессорною підвіскою. Відомі випадки, коли перекашувало задній міст у «Волгі» і «Москвічі». А в «Газелі», підкреслимо, це може статися і з передньої, і з задньої віссю.
Ресори задньої підвіски «Газелі» складаються з п'яти основних і трьох додаткових аркушів-підресорників. У передній підвісці всіх «Газелів» (у задній біля автобусів) роль додаткових аркушів відіграють так звані ресори стиснення, характерні гумові «шишки», встановлені на рамі.
Малолистовими раніше вважалися задні ресори з трьох аркушів з одним підресорником. У «Газелів» нинішнього випуску трапляються малолистові ресори, у яких два основні аркуші й один підресорник.
Звичайна передня ресора складається з чотирьох, а малолистовий — з двох аркушів. У передній і задній ресор будь-якого типу уніфіковані між собою перший і другий аркуші. Ресори в складі взаємозамінні — передня з задньої. Іноді в старих машин зношені задні ресори ставлять замість передніх, а для задньої підвіски купують нові.
Гумометалеві шарніри (сайлентблоки) і розпірні втулки у «Газелі», як не дивно, слугують довше за самих ресор. Кріплення кінця ресори до кронштейна на рамі було одного разу модернізоване. У старої модифікації на зовнішній частині переднього кронштейна під головку болта ставили шайбу. За словами механіків, шайба під час роботи ресори постійно проверталася, прорізаючи борозену на кронштейні. Коли шайбу прибрали, а головку болта збільшили, дефект зник.
Ресори, як відомо, згодом «продають». Характерна ознака старих машин, які довго їздили з повним навантаженням, або не дуже старих, але працювали з перевантаженням, — під час поріжнення кузові кінці підрессорників дістають до гумових буферів. На справній «Газелі» підресорники мають упертися в буфера та розпочати роботу, коли в кузові не менш ніж 900 кг вантажу.
Причин деформації ресор кілька. Можливо, просадка — наслідок залишкової деформації основних аркушів ресор. Машина втрачає «осанку», але їздити ще можна. Гірше, коли лопаються листи ресор. У цьому разі знадобиться зняття та розбирання ресори.
Не скажіть нічого нового, побачивши, що поломки ресор найбільше сприяє систематичне перевантаження автомобіля. Відомо, що перевантаження — давня та живча традиція, точніше, шкідлива звичка російських експлуатаційників. У кузові машини заведено укладати «кілька влізе».
На особливу розмову заслуговують такі прості з першого погляду деталі, як-от гумові буфера та ресори стиснення. Вони недороги, і їхня заміна жодної складності не становить. За відгуками ремонтників, якість таких виробів, пропонованих на ринку, часто дуже низька. Гірше всього — коли в майже нових буферів і ресор стискання гумова частина може відірватися від металевої та загубитися, навіть якщо їх недавно міняли. Фахівці рекомендують частіше перевіряти, чи на місці вони.
Болти кріплення гумової ресори стиснення теж іноді відвертаються. Втрата ресори стиснення обертається підвищенням навантаження на основну ресору, збільшенням її динамічного ходу. Звичайно, трохи поїздити без цієї «гумки» можна, але краще повернути її на місце, поки перевантаження не зламають основну ресору. Її ремонт обійдеться на лад дорожче.
Серед власників легкових автомобілів із ресорною задньою підвіскою популярний такий «тюнінг», як посилення ресор додатковими листами. Це роблять і господарі «Газелів». Особливо поширена така переділка в власників машин із важкими кузовами-фургономи та інших спеціалізованих версій. Посилені ресори «садяться» повільніше, ніж штатні, і автомобіль довше зберігає високу посадку. Крім того, нам доводилося зустрічати такий продукт гаражної самодіності, як посилені підресорники. Наприклад, їх виготовляли зі шматків аркушів ресор вантажівки «ЗІЛ».
Чи варто захоплюватися такими поділками? Так, зайвими листами можна продовжити життя «посаджених» ресор. Але чи не простіше замінити деформовані ресори новими? Звичайно, після посилення робота з перевантаженням перестане «збивати» ресори, але однаково буде активно витрачати ресурс дорожчих вузлів: рами, двигуна, агрегатів трансмісії. А ще посилення ресор погіршить плавність ходу.
За словами водіїв, хід у поріжджів «Газелі» жорсткоти навіть зі стандартними ресорами. Наприклад, задні амортизатори починають працювати, коли в кузові лежить кілограма 500 вантажу. Коли кузов порожній або в нього завантажено менше, ніж 0,5 т, водій часом не відчуває наявності амортизаторів у задній підвісці.
Штатно встановлювані на «Газель» амортизатори пережили одне велике оновлення. До 1997 року по низці деталей вони були уніфіковані з амортизаторами передньої підвіски ГАЗ-53. Потім з'явилися нові амортизатори, уніфіковані з амортизаторами «Волгі». Об'єм рідини, що заправляється в амортизатор, зменшився з 0,345 до 0,28 л.
У продажу трапляються «олійні» амортизатори, що випускаються в Гродно або Саранці, а також вироби окремих «брендових» фірм. Приходило чути скарги водіїв, що деякі амортизатори перестають працювати вже за 15...20 тис. км.
Газові амортизатори для «Газелі» більш ніж удвічі дорожчі за звичайні, наповнені олією. Але, за словами тих, хто зважився на встановлення, їхній ресурс помітно вищий: мінімум тисяч 40...45. Головне, що хід у машини стає м'якшим. Особливо корисні газові амортизатори в передній підвісці, вони забезпечують комфортну їзду тим, хто сидить у кабіні.
Досить слабкі кронштейни кріплення амортизаторів: тріскаються й самі кронштейни, і шпильки. Якщо машину перевантажують, тріщини не змусять на себе чекати.
Стабілізатор поперечної стійкості в задній підвісці «Газелі» довго ставиться до списку додаткового обладнання. На старих машинах він трапляється досить рідко. А на випущених зараз — все частіше. За словами досвідчених водіїв, на бортових машинах він не дуже потрібен: у їхньої вантажної платформи важкий низ і дуже легкий верх, тому центр ваги розташований низько, особливо коли кузов порожній або не дуже завантажений. Інша річ — фургони, рефрижератори й інші спеціалізовані машини з високою важкою будкою кузова. У них стабілізатор помітно покращує стійкість і керованість.
За роки існування «Газелі» завод змінив два типи задніх мостів. До кінця 90-х років застосовували нероз'ємний міст, у якого була штампована кришка ззаду на картері редуктора, як на мостах «Чайки» та пізніх випусків «Волги». З 1997 року спочатку на частини «Газелів», а потім і на всіх з'явилися мости нового зразка — типу «банджо», зі штамповано-зварним картером і окремо монтованим редуктором.
Щодо якості вузлів моста — шестерень редуктора, підшипників, сальників, то, на думку ремонтників, він залежно від часу випуску того чи іншого моста. У перший рік випуску «Газелі» якість була невисокою, але приблизно до кінця 1995 року заводу вдалося «довести до розуму» задній міст. Найкращі за всю історію сімейства мости випускали приблизно в 1996-1998 роках: вони досі слугують, не доставляючи жодних проблем власникам автомобілів, що старіють.
Потім конструкцію моста радикально змінили, що появи різкого падіння якості збирання та комплектуючих. Заводу знову довелося налагоджувати виробництво нової конструкції. У «Газелів» нинішнього випуску задній міст — лотерея. На деяких машинах головна пара, підшипники та сальники слугують довго й без проблем, на інших швидко приходять у непридатність, а редуктор починає шуміти.
Багато експлуатаційників сходяться на думці, що з погляду обслуговування міст старого зразка був набагато зручнішим. Кришку моста старого зразка легко зняти, щоб регулювати або діагностувати головну пару. Щоб відрегулювати зачеплення шестерень у моста нового зразка, доведеться виймати редуктор. Щоправда, це не така складна операція, як, скажімо, на «Волзі» зі старим розрізним заднім мостом.
Для зняття редуктора спочатку потрібно витягти з моста півосі. У «Газелі», як і в важчих вантажівок, щоб вийняти півосі, не треба навіть знімати задні колеса. Досить відгорнути болти кріплення кришок напівосьів, потім несильно вдарити кувалдою по фланцю, і півось вискочить назовні.
У машини з новою конструкцією моста доведеться від'єднувати карданний вал, відгвинчувати редуктор від картера моста. У старого моста з кришкою цього не потрібно було.
Важлива перевага вузлів ходової частини «Газелі» полягає в тому, що в них немає важкодоступного кріплення і складних у встановленні деталей. Нехай підвіска та мости нижчих заміських вантажів застарілі, назавжди відмирають від світового рівня та далеко небезвідчні. Головне — вони прості та дешеві в ремонті.
Паливний насос — ключовий елемент у системі живлення будь-якого автомобіля. Для власників автомобілів ВАЗ правильний вибір насоса гарантує стабільний запуск, рівномірну роботу двигуна та економну витрату пального. У цій статті розберемося, які бувають насоси, як їх перевірити та як підібрати правильну модель саме для вашого авто.
Домкрат - це незамінний інструмент для підйому автомобіля під час ремонту, заміни колеса або обслуговування. Існує кілька основних видів домкратів, що розрізняються будовою і принципом роботи. Розглянемо популярні типи домкратів (підкатні, гвинтові, гідравлічні, механічні, пляшкові, ромбоподібні), їхні конструктивні особливості, плюси і мінуси. Також розберемо, як вибрати відповідний домкрат залежно від ваги автомобіля, який тип краще підійде для домашнього використання, а який - для...